Portefolio François Martin-Vallas

J’ai débuté ce travail et écrit ce poème en décembre 2021, en référence au changement climatique, résultat de l’hubris de nos civilisations technico-industrielles.
Le 24 février 2022 Poutine lança son “opération spéciale” contre l’Ukraine. Il avait tout prévu, tout sauf l’existence des ukrainiens… Il croyait ce pays peuplé de russes et de quelques sauvages bons à être exterminés ; il rencontra donc une résistance imprévue et est aujourd’hui condamné à détruire entièrement ce pays, ou à le reconnaître.
Très vite j’y ai vu les mêmes motifs que pour le changement climatique : à ne pas vouloir/pouvoir reconnaître que nous faisons fausse route depuis des siècles nous nous condamnons à détruire ce qui est pourtant indispensable à notre vie.
Y aurait-il quelque parenté entre l’acharnement infantile  et destructeur de Poutine qui veut posséder l’Ukraine et notre acharnement à vouloir posséder notre planète et sa nature dont nous ne sommes pourtant qu’une infime partie ?
C’est ce qui m’a conduit à faire de ce travail un hommage à l’Ukraine autant qu’à notre planète et à sa nature. Et si nous tentions de la respecter ? Et si nous tentions de nous respecter ?

​

I started this work and wrote this poem in December 2021, in reference to climate change, the result of the hubris of our techno-industrial civilizations.
On 24 February 2022 Putin started his "special operation" against Ukraine. He had foreseen everything, everything except the existence of the Ukrainians... He believed that this country was populated by Russians and a few savages good for being exterminated; he therefore met with unforeseen resistance and is now condemned to destroy this country entirely, or to recognise it.
I quickly saw the same grounds for this as for climate change: by not wanting/being able to recognise that we have been on the wrong track for centuries, we are condemning ourselves to destroying what is nevertheless essential to our lives.
Could there be a connection between Putin's childish and destructive determination to possess the Ukraine and our determination to possess our planet and its nature, of which we are only a tiny part?
This is what led me to make this work a tribute to Ukraine as well as to our planet and its nature. What if we tried to respect it? What if we tried to respect ourselves?

​

Я розпочав цю роботу і написав цей вірш у грудні 2021 року, маючи на увазі зміну клімату, що є результатом гордині наших техногенних цивілізацій.
24 лютого 2022 року Путін розпочав свою "спецоперацію" проти України. Він передбачив все, все, крім існування українців... Він вважав, що ця країна населена росіянами і кількома дикунами, готовими до винищення; тому він зустрів непередбачений опір і тепер приречений або повністю знищити цю країну, або визнати її.
Я швидко побачив ті ж причини, що і для зміни клімату: не бажаючи/не маючи можливості визнати, що ми століттями йшли хибним шляхом, ми прирікаємо себе на знищення того, що, тим не менш, є необхідним для нашого життя.
Чи може існувати зв'язок між дитячою і руйнівною рішучістю Путіна володіти Україною і нашою рішучістю володіти нашою планетою і її природою, частиною якої ми є лише крихітною частинкою?
Саме це спонукало мене зробити цю роботу даниною Україні, а також нашій планеті та її природі. А якщо ми спробуємо його поважати? А якщо ми спробуємо поважати себе?